Проект, який повернув мрії

24.08.2016

У серпні в Україні завершився один із наймасштабніших проектів ПРООН – навчальна програма «Розвиток навичок підприємницької діяльності серед ВПО та місцевого населення Донецької та Луганської областей». Участь в цьому освітньому марафоні, що тривав майже рік, взяли близько трьох тисяч жителів Донбасу, які через негаразди в регіоні вимушені зараз не просто облаштовуватись в інших областях країни, а фактично все починати з нуля.

 

П’ятиденні бізнес-тренінги збирали надзвичайно цікаві аудиторії  людей різних за статтю, віком, освітою, світоглядом, професійним та підприємницьким досвідом. Об’єднувало ж їх одне: небажання коритися примхам долі. Та якщо вона вже кинула виклик, то чому б не прийняти його і не спробувати щось нарешті змінити у своєму житті?

 

Для більшості учасників програми чи не найскладнішим було позбутися синдрому «синиці в руках». Людині, звиклій до низькооплачуваної, але відносно стабільної роботи, ще треба подолати певний психологічний бар’єр. Адже, зайнявшись підприємницькою діяльністю, вона стає сама собі господарем. І тільки від неї самої залежить те, наскільки успішним буде її бізнес.

 

Що дали тренінги учасникам навчальної програми? Насамперед, як зазначають всі без винятку, гарну мотивацію, впевненість у власних силах та безліч позитивних емоцій, які теж не зайві при започаткуванні власної справи або її розширенні. Ну і, звичайно ж, були заповнені ті прогалини у знаннях, які не завжди компенсуються інтуїцією та практичними навичками.

 

Так склалося, що останній цикл тренінгів за проектом ПРООН проходив безпосередньо у містах Луганщини та Донеччини, які знаходяться неподалік «лінії розмежування». Їх мешканці знають про окупацію не з теленовин, а бачили усе на власні очі. Проте живуть не минулим, а днем прийдешнім. І мріють. І намагаються втілювати свої мрії у життя, ламаючи власні ж стереотипи.

 

Яна Плужник, м. Сєверодонецьк:

 

– Будучи кандидатом психологічних наук, я викладала у місцевому відділенні Луганського державного університету на курсах підвищення кваліфікації. Та через події, які тут відбулися, відділення закрили, довелося шукати іншу роботу і навіть до певної міри міняти сферу діяльності. Стала професійним HR-менеджер (управління персоналом), бізнес-тренером.

 

Ніби і є джерела існування, та постійно відчуваю, що це не моє. Найманий працівник завжди обмежений у своїх діях, кар’єрному рості і, звичайно ж, доходах. Все за планом, встановленим порядком і твої ідеї та ініціативи зазвичай нікого не цікавлять. Підприємницька ж діяльність дає можливість вирватися із цього замкненого кола, в ній є перспектива для самореалізації.

 

Я з дитинства мріяла стати модельєром, проте після закінчення школи поступила до університету на психологічний факультет. Події ж останнього часу ніби відродили давню мрію. Виникла ідея відкрити швейну майстерню. Для початку – з виробництва корпоративного одягу, скажімо, для медичних чи банківських установ, торгових закладів, оскільки їх технології простіші.

 

Єдине, що зупиняло, то це острах: а раптом не впораюсь? Адже бізнес – це ризик, особливо, коли про нього знаєш  тільки у загальних рисах… Про навчальну програму ПРООН почула від знайомих, які раніше пройшли тренінги. Відгуки були винятково схвальні, тож вирішила сама стати учасником проекту. І анітрохи не пошкодувала.

 

Під час занять вибудувалися ті підвалини, на яких зможу заснувати власний бізнес. З’явилася мотивація і переконання, що це цілком реально. До речі, як бізнес-тренер, змогла оцінити роботу своїх колег, задіяних у проекті. Це справді професіонали високого рівня, надзвичайно терплячі, коректні та доброзичливі.

 

Олена Мезенцева, м. Краматорськ:

 

– Підготовлений мною бізнес-план стосується роботи масажного салону, який хочу відкрити у нашому місті. Зазначу, що з усіх тренінгів, які відвідувала раніше, навчальна програма ПРООН була найкориснішою, ґрунтовною та різнобічною як у теоретичному, так і практичному сенсі. Висококваліфіковані тренери подавали всю інформацію, навіть найскладнішу, легко і просто.

 

Тут мене навчили, як генерувати ідеї, створювати образ успіху, посилювати своє бізнес-мислення, постійно шукати щось нове, креативне, а головне – втілювати плани. Дякую вам за те натхнення, яке отримати на тренінгах!

 

Олександр Крамар, м. Дружківка:

 

– У мене ще немає великого досвіду – ані життєвого, ані бізнесового. Я студент, майбутній фінансист. Оскільки в силу обставин, що склалися, довелося перейти на дистанційну форму навчання, з’явилося трохи вільного часу. Тож рік тому вирішив зайнятися якимсь бізнесом.

 

Вибір зупинив на суші-барі, бо у Дружківці ця ніша була ще не зайнята. Популярну японську страву виготовляємо переважно на замовлення. Справа потроху рухається, однак, в якийсь момент відчув, що займаюся нею на дилетантському рівні. Бракувало і знань, і практики. Тож дізнавшись про навчальну програму ПРООН, одразу подав заявку.

 

Все, що почув на тренінгах, було для мене дуже цікавим, корисним та пізнавальним. Плюс до цього, систематизував інформацію, накопичену раніше. Частково вже щось використовую, а решта, думаю, неодмінно стане у пригоді вже найближчим часом.

 

Андрій Міщенко, м. Слов’янськ:

 

– При згадці про Донбас зазвичай спрацьовує стереотип: шахти, вугілля, терикони… І тільки одиниці знають, що у нашому місті зосереджений найбільший у Європі центр з виробництва кераміки. Тож цілком закономірно, що мій бізнес-план теж дотичний до гончарства. І грант ПРООН під нього отриманий. Крім того, я ще й очолюю громадську організацію «Союз виробників художньої кераміки Слов’янська».

 

В цьому бізнесі я вже років п’ятнадцять. До 2004-го на усіх циклах випуску гончарної продукції були задіяні близько 35 тисяч мешканців міста – майже третина усього населення. Відтоді галузь зазнала значних втрат, далися взнаки і економічна криза 2008-го, і події, які розпочалися у 2014-у. Зараз кількість зайнятих на кераміці становить десь 10 тисяч, не більше.

 

Найболючішою нашою проблемою сьогодні є збут готової продукції. Колись до 80% виробів скупляли російські гуртовики. Тепер ситуація суттєво ускладнена. Треба шукати інші ринки, виходити на країни Європи, Азії, а це не так просто. До ЄС ми ще не «доросли» якістю. Хоча, з іншого боку, наша кераміка присутня вже і у Чехії, і у низці інших держав.

 

Прикро й те, що багато хто з підприємців не готовий поки до експортно-імпортних операцій за усіма існуючими правилами. Але це питання часу. Дехто вже подавав заявки на міжнародні гранти і навіть їх одержав. Проте з такими кроками люди не поспішають, реально оцінюючи свої можливості та ретельно все зважуючи.

 

Враховуючи усі ці нюанси, я і взяв участь у навчальній програмі ПРООН. Щоб і власний багаж знань поповнити, й іншим потім щось путнє підказати. Із захопленням спостерігав за роботою наших бізнес-тренерів. Адже вони продемонстрували не лише високий рівень професіоналізму, а й вміння легко йти на контакт та з гумором і розумінням сприймати запитання бізнес-«чайників»…

 

Окрема подяка за роздаткові матеріали. Там стільки корисної інформації, що вони у мене постійно під рукою. А з інших тренінгів я навіть додому їх не брав.

 

* * *

 

Грандіозний проект ПРООН в Україні фінішував, залишивши по собі тисячі готових бізнес-планів, які неодмінно будуть реалізовані. Віриться, що вчителька математики Наталія Кальницька надаватиме репетиторські послуги старшокласникам у своєму Спеціалізованому підготовчому центрі «Інтелект». Що Сергій Богданов доповнить свій автомагазин шиномонтажною майстернею, а Антон Михеєв постачатиме до супермаркетів мед з власної пасіки, розфасований у власному цеху.

 

Хтозна, може колись до кафе-пекарні кондитерських виробів Максима Перепелиці завітає одна із клієнток студії макіяжу Катерини Соколовської. І її там пригостять не лише своїми ласощами, а й імбирними пряниками ручної роботи від Наталії Рак. І усе це зніме на відео Володимир Яницький зі студії «Фотомить як свідок життя».

 

Адже світ тісний. І він став іще тіснішим завдяки навчальній програмі ПРООН, яка спонукала багатьох пишатися собою, повірити у себе і упевнено крокувати в майбутнє.

Географія навчальної програми

За підтримки:

Приєднуйся до нас на: